Писанка мандрує…
|
|
Котилася писаночка Коли приходить весна в Україну, пробуджується і воскресає природа, відроджується життя і надходять Великодні свята, сідають люди у своїх оселях біля печей, свічок і беруться за давнє-предавнє ремесло - розписування писанок. Звичай писання писанок українцями знаний усіма. Бджолиний віск є обов'язковим компонентом при розписі яйця. Бджолу називають «божою мушкою», що носила свій віск від самого сонця. Віск та мед використовується в багатьох святкових обрядових стравах. У поєднанні з трьома чинниками: водою, вогнем і бджолиним воском, цілий ряд магічних символів надає писанці велику силу оберегу . 10 квітня в Підлісномукарівській загальноосвітній школі відбулося свято, яке належить маленькому диву - писанці, символові життя, оберегові, кожний малюнок якого таїть у собі молитви - звернення до Бога, привертає добрі сили і відвертає лихі, розповідає про створення світу, про вічні закони мудрості і любові. На святі учні школи показали різноманіття писанок які можуть стати окрасою цього світлого свята та провели дослідницько – пошукову роботу під час якої дізналися як святкували Великдень наші пращури. Творча група дітей відвідали старожилів села, які розповіли що святкували Великдень цілий тиждень. Особливо виділяють кілька днів. Наприклад у чистий четвер прийнято прибирати будинок, очищати тіло та душу, а також робити найважливіші приготування до Світлого Христового Воскресіння – фарбувати яйця, місити тісто і пекти паски. У Страсну п’ятницю, в день розп’яття Христа, робити нічого не можна – це вважається великим гріхом. Краще взагалі не займатися домашніми справами. Але якщо ви не встигли закінчити приготування в четвер, залишається тільки Велика субота. Під час заходу діти, продовжуючи традиції своїх бабусь, також співали веснянки та гаївки, грали у веселі ігри та, звичайно, водили «Кривий танок» Педагог – організатор |
