НЕЗАДЕКЛАРОВАНА ПРАЦЯ – ПРІРВА ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ТА РОБОТОДАВЦІВ
|
|
Одним з пріоритетних напрямів діяльності Управління Держпраці у Хмельницькій області є запобігання використанню не задекларованої праці. Це соціальне явище справляє значний негативний вплив на розвиток економіки країни, життєвий рівень людей. Не задекларована праця не тільки обмежує можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, вона створює недобросовісну конкуренцію щодо тих суб’єктів господарювання, які повністю забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників. Окрім того, не задекларована праця дає роботодавцям необмежені можливості тиску на працівників. Не задекларована праця найчастіше проявляється у таких формах: - економічна діяльність без державної реєстрації; - наймана праця без оформлення трудових відносин; - приховування від державних органів частини відпрацьованого робочого часу та заробітної плати; - маскування трудових відносин під виглядом інших форм діяльності (цивільні відносини, фіктивна самозайнятість тощо). У будь-який спосіб не задекларована праця має негативні наслідки як для працівників, так і для роботодавців. Повністю задекларована праця у тому разі, якщо роботодавець уклав з працівником трудовий договір, офіційно повідомив про його працевлаштування державну фіскальну службу, офіційно і в повному розмірі виплачує заробітну плату, сплачує за працівника єдиний соціальний внесок. Працівник без офіційного оформлення на роботу позбавляє себе гарантованого державою розміру заробітної плати; виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за дитиною тощо; виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процесу; соціального страхування. До того ж неоформлений офіційно працівник втрачає трудовий та страховий стаж при розрахунку розміру пенсії. Адже тільки легально оформлений працівник, який, відповідно, матиме достатньо страхового стажу, отримає право на гідну пенсію. Роботодавець має укласти з працівником трудовий договір, повідомити про прийняття особи на роботу державну фіскальну службу, виплачувати працівнику офіційну заробітну плату в повному обсязі, сплачувати за нього єдиний соціальний внесок. Виконання цих умов гарантуватиме працівникові здорові і безпечні умови праці. Роботодавець, який не оформляє офіційно працівників, провокує безвідповідальне ставлення їх до роботи, ухиляння від поставлених завдань, неетичну поведінку. Не можна виключати й того, що роботодавець ризикує натрапити на аферистів, внаслідок чого понести фінансові втрати. Окрім того, за кожного неоформленого працівника законом передбачена штрафна санкція у розмірі 30-ти мінімальних заробітних плат. Через високий рівень тіньової зайнятості держава втрачає доходи, які можна було б спрямувати на реалізацію програм соціально-економічного розвитку регіонів, підвищення добробуту громадян. Це зумовлює необхідність підвищення податків для підтримки державних витрат і надання соціальних послуг населенню, що, відповідно, є додатковим податковим тягарем для суб’єктів господарювання. Тобто, незадекларована праця створює замкнене коло, коли роботодавець, не оформлюючи легально працівників, намагається ухилитися від податків, але тим самим наражається на додатковий податковий тягар. Держпраці наголошує, що офіційно працевлаштований громадянин має право на гідні і безпечні умови праці, регулярну виплату заробітної плати не нижче мінімальної, страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, безробіття та нещасного випадку на виробництві, офіційні відпустки. |
